У теперішньому вигляді кафедра «Теплофізики та прикладної екології» була сформована у 2013 році шляхом об’єднання кафедри «Інженерної теплофізики» з кафедрою «Хімії, охорони довкілля та раціонального природокористування». Об’єднання кафедр було виконано в рамках структурного удосконалення Одеської національної академії харчових технологій. Обидві кафедри мають довгі шляхи свого становлення і розвитку, а також широкий список досягнень у своїх професійних спрямуваннях.
Об’єднання декількох педагогічних шкіл призвело до підвищення якості підготовки випускників ОНАХТ зі спеціальностей «Теплофізика» та «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», розширенню лабораторної бази кафедри.
ІСТОРІЯ КАФЕДРИ «ІНЖЕНЕРНОЇ ТЕПЛОФІЗИКИ»
Кафедра «Інженерної теплофізики» була сформована у 1963 році в Одеському технологічному інституті імені М.В. Ломоносова. У 1969 році кафедра разом з теплофізичним факультетом була переведена в Одеський технологічний інститут харчової та холодильної промисловості (пізніше Одеський технологічний інститут холодильної промисловості), який у 1989 році перейменовано в Одеський інститут низькотемпературної техніки та енергетики. У 1994 році цей інститут отримав нову назву – Одеська державна академія холоду. У 2012 році Одеська державна академія холоду увійшла до складу Одеської національної академії харчових технологій на правах Інституту холоду, кріотехнологій і екоенергетики ім. В.С. Мартиновського. У 2013 році кафедра увійшла до складу нової кафедри – «Теплофізики та прикладної екології». Становлення кафедри пов’язане з іменами таких видатних вчених у галузях технічної термодинаміки, теплофізики, хімії, охорони довкілля та раціонального природокористування як: Гохштейн Д.П., Геллер З.І., Кессельман П.М., Оніщенко В.П., Желєзний В.П., Цикало А.Л., Геллер В.З., Щекатоліна С.А., Бодюл О.І., Якуб Л.М., Семенюк Ю.В. та ін.
Першим завідувачем кафедри «Інженерної теплофізики» був доктор технічних наук, професор Давид Петрович Гохштейн (до 1969 року), який зробив великий внесок у створення, технічне та методичне забезпечення кафедри. Були сформульовані пріоритетні наукові напрямки в галузі енергетики і дослідження властивостей технічно важливих речовин. Професор Зіновій Ісайович Геллер очолював кафедру «Інженерної теплофізики» до 1973 року. Під його безпосереднім керівництвом було проведено модернізацію наукового обладнання кафедри, створено новий цикл лабораторних робіт, вперше в Україні створено наукову експериментальну базу для підготовки фахівців у галузі теплофізики. З 1973 по 1990 роки завідувачем кафедри «Інженерної теплофізики» був професор Павло Мойсейович Кессельман, при якому кафедра стала світовим лідером у вивченні теплофізичних властивостей технічно важливих речовин у різних агрегатних станах. У 1990 році кафедру очолив професор Оніщенко В.П.. За останні 20 років до основних досягнень кафедри можна віднести масштабні дослідження теплофізичних властивостей озонобезпечних холодоагентів та їхніх розчинів з компресорними мастилами, а також властивостей харчової сировини і продуктів, розвиток сучасних методів еколого-енергетичного аналізу ефективності використання сировинних і енергетичних ресурсів у холодильній індустрії і харчових технологіях.
З 2008 року завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор Віталій Петрович Желєзний. В останні роки наукові роботи кафедри орієнтовані на оцінку впливу домішок компресорного мастила у робочих тілах на енергетичну ефективність холодильного обладнання, вивчення теплофізичних властивостей нанофлюїдів (проф. Геллер В.З., проф. Желєзний В.П., доц. Семенюк Ю.В., ас. Лозовський Т.Л.), подальший розвиток методів термодинамічного моделювання складних термодинамічних систем. Слід відзначити значний внесок доц. Якуб Л.М. у вивчення властивостей кріокристалів, у тому числі і властивостей полімерних фаз твердого азоту. Доц. Щекатоліна С.А. брала участь (спільно з німецькими колегами) у розробці фізико-хімічних моделей розвитку атеросклерозу. Наукові інтереси доц. Зацерклянного М.М. пов’язані з вивченням антропогенного впливу на навколишнє середовище та здоров’я людини, вирішення екологічних проблем в Одесі, Одеській області та Україні.
У діяльності кафедри значна увага приділяється навчально-методичній роботі та впровадженню у навчальний процес сучасних методів викладання. Тільки в останні роки опубліковано близько 100 методичних посібників, видано навчальний посібник з грифом МОН «Експериментальна теплофізика» (2008 рік), опубліковано монографії «Науково технічні основи забезпечення надійності, технічної та екологічної безпеки малої холодильної техніки, що працює на вуглеводнях» (2009 рік), «Робочі тіла парокомпресорних холодильних машин: властивості, аналіз, застосування» (2012 рік), «Теплофізичні властивості розчинів холодоагентів у мастилах» (2013 рік), «Автомобільний транспорт і його вплив на навколишнє середовище та здоров’я людини» (2012 рік), «Нормативно-правове забезпечення охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і охорони здоров’я (у 3 томах)» (2012). Більшість лекційних занятть проводиться із застосуванням мультимедійних засобів.
В даний час кафедра має одну із найкращих в країнах СНД експериментальну лабораторію з вивчення теплофізичних властивостей речовин, розчинів холодоагент/мастило, нанофлюїдів. У лабораторії проводяться дослідження: термічних властивостей речовин; фазових рівноваг рідина-пара і рідина-рідина; критичних параметрів; в’язкості; теплопровідності; теплоємності; молекулярної маси; поверхневого натягу; теплообміну при кипінні холодоагентів, розчинів холодоагент/мастило і нанофлюїдів. Лабораторна база кафедри використовується для проведення лабораторних робіт, підготовки дипломників та аспірантів, виконання держбюджетних, госпдоговірних та кафедральних тем.
Співробітники кафедри підтримують наукові зв’язки із вченими багатьох країн: Російської Федерації, США, Індії, Білорусі, Польщі, Німеччини, Італії, Норвегії. Виконуються спільні наукові проекти із вченими з США, Індії, Російської Федерації, Білорусі, Німеччини. Так, доц. Щекатоліна С.А. у лабораторії біохімії та генетики клініки Еппендорфа в Гамбурзькому університеті багато років проводила дослідження фізико-хімічних моделей розвитку атеросклерозу.
Співробітниками кафедри отримано гранти: грант фонду Сороса – «Полімерний азот» (Якуб Л.М., 1994 рік); грант CRDF (Фонду цивільних досліджень та розвитку, США); грант фонду «Каси Мяновського» (Польща); грант НАТО у рамках Міжнародної конференції «Nonlinear Dielectric Phenomena in Complex Liquids» (10 – 14 May, 2003, Poland). Багато років проф. Желєзний В.П. та проф. Геллер В.З. є технічними консультантами таких відомих фірм як DuPont, Hantsman Petrochemical Corp (США), група «НОРД» (Україна), РЕФМА (Україна). Аспірант кафедри Черняк Ю.А. отримав престижну міжнародну премію Саді Карно Міжнародного інституту холоду (1995 рік), чотири аспіранти отримали стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених.
Проф. Желєзний В.П. і Геллер В.З. є членами спеціалізованої вченої ради Д.41.088.03 із захисту кандидатських і докторських дисертацій. За роки існування кафедри інженерної теплофізики її співробітниками було захищено 8 докторських і більше 50 кандидатських дисертацій, опубліковано 8 монографій і понад 1000 статей у наукових журналах («International Journal of Refrigeration», «Fluid Phase Equilibria», «High Temperatures – High Pressures», «International Journal of Thermophysics», «Journal of Fluorine Chemistry», «Journal of synthetic lubrication», «Journal of chemical and engineering data», «Russian Journal of Physical Chemistry», «Екотехнології та ресурсозбереження», «Вісник МАХ», «Холодильна техніка», «Холодильна техніка и технологія», «Холод М + Т» та ін.)
ІСТОРІЯ КАФЕДРИ «ХІМІЇ, ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ»
Історія кафедри «Хімії, охорони довкілля та раціонального природокористування» Одеської державної академії холоду була тісно пов’язана з історією становлення і розвитку цього навчального закладу. І це не дивно, бо наш навчальний заклад починав своє існування як навчально-наукова установа хімічного профілю – Технікум загальної та прикладної хімії (1922 рік), потім – Одеський хімічний інститут. Першими проблемами, які тоді вимагали свого рішення, були проблеми, пов’язані з харчовою промисловістю, виноробством, холодильним машинобудуванням, технологією виробництва вкрай необхідних для народного господарства країни речовин та матеріалів – добрив, штучного каучуку. Вагомою стала проблема збереження сільськогосподарської сировини та харчових продуктів (перед за все – за допомогою штучного холоду).
Цілком зрозуміло, що розвиток цих напрямів технології та промисловості, будівництво нових підприємств, об’єктів агропромислового комплексу вимагав поширення наукових досліджень та науково-технічних розробок у галузі загальної, фізичної, колоїдної хімії та хімічної технології. Пізніше до цього приєдналися питання, пов’язані з вивченням фізико-хімічних характеристик речовин і матеріалів, дослідження властивостей речовин та вивчення процесів при низьких та кріогенних температурах, розділення повітря, отримання продуктів цього розділення – азоту, кисню, аргону, неону та ін. Важливу роль зіграли також роботи в галузі фізико-хімічних властивостей рідких кристалів, екологічно небезпечних речовин та матеріалів, процесів адсорбції тощо.
У 1980 – 1993 рр. на кафедрі виконувалися наукові дослідження та науково-технічні розробки за завданнями великих підприємств і відомств України та СРСР (Одеський припортовий завод, Одеський судноремонтній завод, Державний інститут азотної промисловості (Москва), Вільнюський хімічний завод (м. Вільнюс, Литва), ВО «Енергія» ім. С. П. Корольова (м. Калінінград Московської обл.), Державний інститут хлорної промисловості (Москва), Державний інститут прикладної хімії (Ленінград), Міністерство мінеральних добрив (Москва), Об’єднання «СоюзАзот» (Москва), «СоюзХлор» (Москва) та інші.
Природно, що наукова і навчальна діяльність нашої кафедри була тісно пов’язана з науковою, навчальною і науково-технічною діяльністю інших кафедр Академії, насамперед: фізики, математики, холодильних машин, кріогенної техніки, інженерної теплофізики.
З 1980-тих років у центрі зусиль кафедри – проблеми екології, екологічної безпеки та охорони довкілля. Завдяки цим зусиллям кафедра «Хімії, охорони довкілля та раціонального природокористування» стала першою в м. Одесі й одною з перших в Україні, де розпочалася підготовка інженерів-екологів. У цей час кафедру «Загальної хімії» було перетворено у кафедру «Хімії, охорони довкілля та раціонального природокористування» (1984 рік).
За роки існування цієї кафедри 20 випускників та вихованців кафедри стали кандидатами наук, деякі з них тепер – доктори наук, доценти, професори, відомі викладачі та науковці. Вони працюють в Україні, Росії, США, Німеччині, Італії, Маврикії, Австралії, Новій Зеландії, Монголії, Ізраїлі, Малі, Сирії, В’єтнамі та в інших країнах світу.
Кафедрою організовано та проведено декілька великих міжнародних конференцій у галузі екології та екологічної безпеки, фізичної хімії, в яких прийняли участь всесвітньо відомі науковці, наукові установи, підприємства та фірми з США, Японії, Франції, Німеччини.Кафедра «Хімії, охорони довкілля та раціонального природокористування» брала активну участь в громадській екологічній діяльності. Співробітники кафедри – викладачі, науковці, аспіранти ведуть навчально-виховну, профорієнтаційну роботу зі школярами, студентською молоддю, населенням, організують та проводять екологічні експедиції, польові практики, семінари, конференції, фестивалі. На базі кафедри організовано дві громадські екологічні організації – Молодіжний екологічний центр ім. академіка В.І. Вернадського та Асоціацію «Екологічна безпека та протидія надзвичайним ситуаціям» ім. академіка М.І. Андрусова, видається журнал «Надзвичайні ситуації та громадський захист» (з 1997 р.). На кафедрі підготовлені й надруковані біографічні нариси та монографії, присвячені видатним діячам науки, техніки, культури –
В.С. Мартиновському, М.І. Андрусову, В.А. Хавкіну, Л.І. Мандельштаму, О.М. Ляпунову, О.3. Нудельману, І.П. Пулюю, Я.Г. Таубіну, Улугбеку, І.І. Пузанову та ін.
У різні роки кафедрою керували видатні вчені і педагоги – д.х.н., професор Б.А. Рашкован, д.т.н., професор С.Є. Харін, д.т.н., професор
О.Г. Большаков; тут працювали д.т.н., А.Г. Табачніков, д.т.н., професор С.І. Таубман , д.г.-м.н., професор Т.А. Сафранов та інші відомі вчені і спеціалісти. З 1984 р. кафедрою керує доктор хімічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, дійсний член (академік) кількох вітчизняних, зарубіжних та міжнародних академій наук і наукових товариств, лауреат Міжнародного конкурсу робіт з теоретичної та органічної хімії (перша премія), Соросівський професор, член Національної спілки журналістів України А.Л. Цикало. Професор А.Л. Цикало є засновником і головою Асоціації «Екологічна безпека та протидія надзвичайним ситуаціям» ім. академіка М.І. Андрусова, засновником та науковим керівником-координатором Молодіжного екологічного центру ім. академіка В.І. Вернадського, головним редактором науково-технічного та інформаційного журналу «Надзвичайні ситуації та громадський захист».